Від младеньческого та падучої

Від младеньческого та падучої

Промов “Отче наш” за одним духом, а потім опьять за одним духом
прокажи:
“До Синього моря, туда виходили папи Римські; на Ордань річку –
туда збірались супротивники колючії, болючії, нудючії, подумані,
погадані. Не я ж вас визиваю і викликаю, визивають вас сильчаки
Соловецькії, котрі на престолах стояли, за нас Господа милосердного
прохали і нечистіх сил з нутра виганяли, на луга ссилали і на безплоднії
дерева , де люди не ходять , де християнський голос не заходе з нарожденного, хрещеного раба Божого (або раби Божої – назвать по
імені)”.
намовляти треба три рази і всякий раз за одним духом

Від падучої і младенческого треба отчитувать тричі по тричі в місяць:
первий раз – на молодика, вдруге – на повнім місяці, втретє – на сході
місяця.

За всяким разом “Отче наш” прокажи один раз, за одним духом...

Від младеньчеського:

Святителі Антипій, Антоній, Феодосій, Михаіл, Гавриїл і всі святії
преподобники, Божії угодники, благословіть і поможіть, своїм духом
дихніть рожденній, молитвенній, хрещеній, благословенній, миром
мированій , водою обливаній (Ім*я) на стану поставить от
Господи , благослови і поможи ! Дай мені , Господи , на поміч
нарожденній, молитвеній, хрещеній (Ім*я)!
супротивника! На третій (або іншій) кватирі, на добрій годині, Іван
Іванович, рус ький царевич! ти не хрещений, не молитвений, не
благословенний, отчепись, открутись! Тобі внутрі не стояти, огнем тобі
не палати, морозом тобі не знобити, сімдесят суставів не крутити, щірого
серця не нудити, жовтої кості не ломити і не трощити, червоної крові не
пити, білого тіла не сушити! Я тебе визиваю, я тебе викликаю, із
нарожденної, молітвенної, хрещеної младенця Божого Катерини, з її
голови, з її рук, з її ніг, з її пальців, з її суставців, з її коси, з її краси, з її
волоса, з її голоса, з її кості, з її покості, з її крові, з її покрові, з її жил, з її
пожил! Супротивніку подуманний, погаданий, стрічній, сказаний,
вітровий, вихровий, водяний, полунічний, світовий! Я тебе визиваю, я
тебе викликаю! Іди собі, – пропади собі, – на очерета, на болота, на болот*
ні води, де лежать гнилії колоди; там тобі селиться, будиться, проживати
і пробувати, а нарожденного, молитвенного, хрещеного младенця
(Ім*я) у вічі не видати!